Хвороби стопи

Вальгусна деформація стоп

Така проблема, як вальгусна деформація стоп є не лише зовнішнім дефектом, а й серйозною патологією, яка завдає безліч незручностей та хворобливих відчуттів. При цій хворобі відбувається Х-образне викривлення гомілковостопних суглобів і стоп із зміною опори п’яти на її внутрішній край. Про наявність деформації свідчить значна відстань між п’ятами в позі зі зведеними ногами.

Вальгусна деформація – це викривлення осі стопи з опущенням середнього відділу стопи, розворотом п’яти назовні та опущеним краю. Патологія є наслідком вродженого чи набутого порушення функцій, форми чи розміру окремих кісток, зв’язок чи м’язів, що впливає всі інші частини стопи. Це порушує співвідношення анатомічних утворень, що призводить до перерозподілу навантаження. Ситуацію посилює розвиток плоскостопості, через яке відбувається зміщення кісток стопи по відношенню один до одного, що формує деформацію вальгусу.

 

Зазвичай хвороба виникає у дитячому віці через вроджену дисплазію сполучної тканини. Також причиною може бути остеопороз, перенесений рахіт, поліомієліт, травма, спастика, парез, параліч, внутрішньоутробні порушення розвитку кінцівок, порушення постави, ендокринні захворювання або надмірна вага дитини. У дорослих розвиток патології може стати наслідком травм, паралічу чи плоскостопості, особливо після різкого набору ваги.

При вальгусній деформації з’являється біль у ногах після ходьби та статичних навантажень, особливо при носінні незручного взуття. До цих симптомів може приєднатися напруга або біль у м’язах гомілок та порушення ходи. Боротьба з хворобою на початкових стадіях включає носіння ортопедичного взуття, спеціальну гімнастику, масажі, фізіотерапію, застосування лікувальних грязей, озокериту і парафіну. При вираженій деформації виконується хірургічна корекція.

При підозрі на вальгусну деформацію стоп потрібно якомога раніше звернутися за допомогою до фахівця, щоб уникнути ускладнень хвороби та оперативного втручання.

Гіперкератоз стоп

Загрубіння шкіри стоп – це патологія, яка вважається косметичним дефектом, не дивлячись на неприємні її наслідки. Загрубіла шкіра є результатом гіперкератозу – захворювання, при якому відбувається надмірно швидкий розподіл клітин епідермісу і порушується їх злущування, що призводить до потовщення рогового шару шкіри.

Гіперкератоз може призвести до появи глибоких тріщин, що кровоточать, точкових крововиливів, виразок, міжпальцевих і жорстких кореневих мозолів, які будуть доставляти багато хворобливих відчуттів при ходьбі. Для здорових людей такі ускладнення не становлять небезпеки, але для хворих на цукровий діабет вони загрожують розвитком гангрени.

Причини появи гіперкератозу поділяються на дві групи: зовнішні та внутрішні. До внутрішніх причин відносяться порушення кровообігу в судинах ніг, варикоз, атеосклероз, цукровий діабет, псоріаз, іхтіоз, гіпо-або авітаміноз. Але найчастіше причиною є зовнішні фактори: незручне, тісне або велике за розміром взуття, тривалі чи надлишкові навантаження на ноги, зайва вага, деформації стоп та порушення правил особистої гігієни. Підвищені навантаження на стопу та натирання шкіри взуттям провокують посилений поділ рогових клітин, які не встигають також активно злущуватися, формуючи потовщення шкіри.

Для успішного лікування гіперкератозу потрібно насамперед встановити причину появи патології та усунути її. Для ліквідації зовнішніх проявів хвороби потрібно розм’якшення шкіри ступнів, видалення жорсткого шару епідермісу, шліфування шкіри і медичний педикюр. Для пом’якшення та зволоження ефективні ванни для ніг, застосування соку алое, для лікування тріщин — аплікації з синтоміциновою маззю. Дуже важливо правильно підібрати ортопедичне взуття, яке допоможе виправити деформацію стопи, рівномірно розподілить навантаження при ходьбі та запобігтиме натирання.

Щоб уникнути тривалого і малоприємного лікування, важливо якомога раніше виявити початкові прояви хвороби, поки вони є незначним косметичним дефектом і відразу вжити необхідних заходів.

Синдром діабетичної стопи

Кожна людина, яка хворіє на цукровий діабет, ризикує зіткнутися з ускладненням хвороби, що загрожує ампутацією нижньої кінцівки. Щоб уникнути такого результату, потрібно уважно стежити за змінами самопочуття, приділивши особливу увагу стану шкіри ступнів.

Небезпека ампутації нижньої кінцівки виникає через розвиток синдрому діабетичної стопи, при якому підвищується травматизація шкіри стоп.

Високий рівень цукру в крові порушує кровообіг у судинах ніг, що тягне за собою погіршення живлення шкіри та зазнає її частих ушкоджень. Також підвищений цукор знижує чутливість нервових закінчень, через що травматизація шкіри може залишитися непоміченою. Будь-яке пошкодження може призвести до утворення виразок і гнійників, що переходять в гангрену.

Синдром діабетичної стопи можна розпізнати за такими ознаками, як сухість шкіри стоп, розпухання, почервоніння ніг, підвищення температури, нігті, що врослися, загострені пальці, бурсит, біль або оніміння в ногах, поява грибка, пухирів, мозолів, бородавок або виразок на ступнях.

Для успішного запобігання хворобі важливо якомога раніше виявити у себе наявність будь-якої з цих ознак і відразу звернутися до фахівця. Також дуже важливо важливо контролювати рівень цукру в крові, дотримуватися дієти та особистої гігієни, носити ортопедичне взуття або устілки.

Ортопедичне взуття має мінімальну кількість швів і «дихаючу» структуру, має антибактеріальну, протигрибкову та протиалергічну властивість. Користь ортопедичних устілок полягає в тому, що вони створюють розвантаження в місці знаходження виразки та запобігають появі ушкоджень. Устілки мають антибактеріальне просочення нижньої кулі і дозволяють ногам «дихати».

Нескладні заходи профілактики, проведені вчасно, здебільшого допомагають запобігти появі діабетичних виразок, позбавляючи цим ризику ампутації кінцівки.

Викривлення пальців ніг

Викривлення пальців ніг – це патологія, при якій пальці ніг набувають неприродної форми. Це не лише естетична проблема, а й причина виникнення болю, судом, виразок та хронічних захворювань суглобів стоп.

Основними причинами розвитку викривлень пальців є порушення м’язового балансу та відхилення у будові кісток стоп. Рух пальців стоп здійснюється за допомогою роботи м’язів двох груп: згиначів та розгиначів, сухожилля яких прикріплені до фаланг пальців. У нормі сухожилля цих м’язів працюють із однаковою силою. Але при плоскостопості стопи подовжуються, внаслідок чого згиначі починають переважати над розгиначами.

Розвитку деформації пальців сприяє носіння незручного взуття (з тонким носком або високими підборами), травми, хвороби суглобів, нервово-м’язові захворювання, зайва вага та цукровий діабет. Виходячи з цього, основними консервативними способами боротьби з проблемою є носіння ортопедичного взуття, оздоровча фізкультура, масажі та фізіотерапія.

Якщо вчасно не звернутися до спеціаліста, деформація пальців може стати фіксованою і єдиним способом позбавлення від неї буде оперативне втручання.

Кісточки на ногах

Утворення кісточки або шишки на ногах в області великого пальця турбує не тільки, як зовнішній дефект, але і як причина постійних хворобливих відчуттів при ходьбі. Для того, щоб боротьба з цією проблемою не була марною, спочатку потрібно встановити наслідком якої хвороби вона є.

Найчастіше «гулька» з’являється через розвиток вальгусної деформації першого пальця стопи. При цій хворобі відбувається послаблення зв’язково-м’язового апарату стоп, через що змінюються суглоби та кістки. Розвивається поперечна плоскостопість з відхиленням першого пальця назовні, внаслідок чого й утворюється шишка.

Ще однією причиною появи «шишки» на нозі є бурсит – запалення суглобової сумки, внаслідок якого у ній утворюється багато рідини. Накопичення рідини призводить до збільшення суглобової сумки, що має вигляд «шишки». Хвороба відрізняється характерною симптоматикою: біль та печіння в ділянці суглоба, шкіра червоного кольору, набряклість та збільшена рухливість суглоба.

Також «гуля» може з’явитися при подагрі – відкладення солей сечової кислоти в суглобі великого пальця. Утворення кристалів солі провокує запалення, що супроводжується сильним болем. Розвиток хвороби характеризується нападом гострого болю, яким часто супроводжує біль голови, підвищення температури, почуття втоми, місцеве почервоніння і набряклість.

Основними причинами виникнення всіх цих патологій найчастіше є спадковість, остеопороз, носіння незручного та тісного взуття, зайві навантаження на ноги або зайва вага.

Тому з метою профілактики потрібно дотримуватися режиму праці та відпочинку, носити ортопедичне взуття або устілки, при підозрі на хворобу обов’язково звертатися до фахівця.

Натоптиші у передній частині стопи

Викривлення пальців ніг – це патологія, при якій пальці ніг набувають неприродної форми. Це не лише естетична проблема, а й причина виникнення болю, судом, виразок та хронічних захворювань суглобів стоп.

Основними причинами розвитку викривлень пальців є порушення м’язового балансу та відхилення у будові кісток стоп. Рух пальців стоп здійснюється за допомогою роботи м’язів двох груп: згиначів та розгиначів, сухожилля яких прикріплені до фаланг пальців. У нормі сухожилля цих м’язів працюють із однаковою силою. Але при плоскостопості стопи подовжуються, внаслідок чого згиначі починають переважати над розгиначами. Це веде до надмірного натягу сухожилля, наслідком якого стає поступове викривлення пальців. При посиленні тонусу коротких згиначів, які прикріплені сухожилля до середньої фаланги, формується кігтеподібне викривлення пальців. При посиленні тонусу довгих згиначів виникає молоткоподібне викривлення.

Розвитку деформації пальців сприяє носіння незручного взуття (з тонким носком або високими підборами), травми, хвороби суглобів, нервово-м’язові захворювання, зайва вага та цукровий діабет. Виходячи з цього, основними консервативними способами боротьби з проблемою є носіння ортопедичного взуття, оздоровча фізкультура, масажі та фізіотерапія.

Якщо вчасно не звернутися до спеціаліста, деформація пальців може стати фіксованою і єдиним способом позбавлення від неї буде оперативне втручання.

Перекіс п'яти

Перекіс п’яти не можна вважати лише зовнішнім дефектом, тому що він розвивається не сам по собі, а є наслідком серйозних порушень функцій стоп. Для успішної боротьби з цією проблемою важливо своєчасно звернутися до фахівця, який визначить причину її появи та підбере необхідні заходи щодо боротьби з нею.

Повноцінний процес ходьби людині забезпечує злагоджена робота всіх суглобів, зв’язок та м’язів опорно-рухового апарату. При цьому стопам відводиться опорна, ресорна та балансувальна функції. Успішному здійсненню цих функцій сприяє правильна будова та розташування кісток стоп, що регулюють зв’язки та м’язи. За допомогою роботи зв’язок і м’язів стопа набуває своєї форми та можливості рухатися.

Кроковий цикл здійснюється при поєднанні двох протилежних у напрямку природних рухів стоп: супінації та пронації. У процесі ходьби вони дозволяють стопі пружно розпластатися під впливом маси тіла з подальшим поверненням у первісну форму. При супинації відбувається поворот тилу стопи назовні, підйом поздовжнього склепіння, укорочення стопи та «замикання» її суглобів. Пронація супроводжується обертанням стопи всередині та її подовженням, що здійснює ресорну та балансувальну функцію.

У силу патологічних змін у будові стоп може розвинутися гіперсупінація або гіперпронація, яка особливо загрожує наслідками. Гіперсупінація супроводжується зайвим нахилом стоп назовні, внаслідок чого точка опори п’ят зміщується в ту саму сторону і піднімаються склепіння стоп. У разі гіперпронації тильні поверхні стоп розвертаються всередину, а підошви – назовні, через що центр опори п’ят переміщується на їхню зовнішню частину. Такі зміни спричиняють утворення стійкої деформації кісток стоп і мають негативний вплив на функціонування всього опорно-рухового апарату.

За наявності таких порушень погіршується хода, з’являється біль у стопах, п’ятах, кісточках і навіть у колінах і попереку. Найкращий спосіб боротьби з патологією – це носіння ортопедичного взуття або устілок з метою корекції дефекту та попередження його прогресування. Також їх використання допоможе зменшити біль та виправити ходу. Неабияку роль грає спеціальна зарядка, яка допомагає зміцнити м’язи, що беруть участь у процесі ходьби.

З метою профілактики розвитку патології потрібно тренерувати м’язи ніг та виключити травмуючі фактори: надлишкові навантаження на ноги та носіння неправильного взуття.

Підошовний фасціїт

Приблизно кожна десята людина стикається з появою постійних сильних болів у ділянці п’яти, які не проходять навіть після тривалого відпочинку. Болі, що загострюються вранці, при спробі робити перші кроки, при ходьбі сходами або після інтенсивного фізичного навантаження найчастіше зумовлені утворенням підошовного фасціїту – хвороби, при якій відбуваються запально-дегенеративні зміни підошовної фасції.

Підошовна фасція – це зв’язки, які з’єднує кістку п’яти з кістками плюсни, підтримуючи поздовжнє склепіння стопи. Вони виконують амортизаційну функцію, захищають кісткову структуру та забезпечують її стабільність. У положенні стоячи ослаблена підошовна фасція відчуває особливо сильне навантаження в місці її прикріплення до кістки п’яти. У разі перевантаження фасції тут відбувається мікронадрив і, як наслідок, місцеве запалення її волокон, що і є причиною болю.

Підошовний фасціїт часто є причиною плоскостопості, що розвивається через повторювані невеликі травми фасції, зайвої ваги, ревматичних захворювань, порушення кровообігу в ногах або неправильного обміну речовин. Усі заходи щодо лікування прямують на ліквідацію запального процесу. Дієвими засобами будуть фізіопроцедури, масажі стоп, вправи ногами та пасивне ортопедичне розвантаження. Серед ефективних засобів – пружні підп’ятники або комбіновані ортопедичні устілки. Останні розподіляють навантаження на стопу, знижують ударну хвилю під час ходьби та зменшують біль. З метою профілактики хвороби потрібно робити зарядку, не перевантажувати м’язи стоп тривалими навантаженнями та підбирати зручне взуття.

Ніколи не забувайте про те, що запобігти хворобі набагато легше і менш витратно, ніж боротися з нею.

П'яткова шпора

Нерідко люди стикаються з такою проблемою, як поява гострого болю в області п’яти під час опори на неї. Такий біль є головним симптомом шпори п’яти — хвороби, при якій відбувається формування кісткового наросту в нижній частині кістки п’яти внаслідок відкладення солей кальцію. Однак больові відчуття обумовлені не наявністю шпори, а запаленням тканин, що оточують кістку п’яти.

Кістковий наріст утворюється як компенсаторна реакція на пошкодження зв’язок або м’язів у місці їх прикріплення до кістки п’яти.

Основною причиною появи шпори п’яти є підошовний фасціїт (запалення підошовної фасції), але не виключені й інші: плоскостопість, захворювання хребта і суглобів, травми п’яти, біг по твердій поверхні, надлишкові навантаження, зайва вага, порушення ходи і носіння незручного взуття.

Усі заходи боротьби з хворобою скеровуються на усунення її причини — зняття запалення. Також необхідні заняття лікувальної гімнастикою, масажі, фізіопроцедури, дотримання щадного режиму для ніг, носіння спеціальних ортопедичних підп’ятників та устілок. Дія останніх полягає в полегшенні болю завдяки їх м’якій текстурі в області проекції кістки п’яти і здатності поглинати ударну хвилю при ходьбі. Також вони допомагають правильно розподілити навантаження на стопу, що значно знижує ризик додаткової травматизації плантарної фасції.

З метою профілактики шпори п’яти, потрібно запобігти розвитку попередніх хвороб, не перевантажувати зв’язки і м’язи стоп тривалими навантаженнями, підбирати зручне взуття і бажано носити ортопедичні устілки або підп’ятники.

Як бачите, процес лікування цієї хвороби займає чимало праці та часу, тому намагайтеся не забувати про елементарні заходи її попередження.

Записатися на діагностику
Заповніть форму і ми зв'яжемося з вами